Звіт по опитуванню науково-педагогічних працівників кафедри педагогіки щодо ОП «Педагогіка дозвілля» (освітній рівень Бакалавр)

В опитуванні викладачів взяли участь 7 доцентів (63,7%), 3 старші викладачі (27,3%), 1 професор (9,1%), з них 18,2 % доктори наук, 81,8% кандидати наук (доктори філософії).

Науково-педагогічні працівники мають різний стаж науково-педагогічної роботи: по 9,1% – 5-10 років, 16-20 років; 36,4% – 11-15 років; 27,3% – 21-30 років; 18,2 % – більше 30 років. Стаж роботи в НПУ імені М.П. Драгоманова: 0 – 5 років – 27,3%, 5 – 10 років – 9,1%, 11 – 15 років – 18,2%, 16 – 20 років – 36,4%, 21 – 30 років – 9,1%.

Оцінюючи якість організації освітнього процесу в Університеті за 10-бальною шкалою, викладачі дали такі відповіді:

- «7» - 18,2%

- «8» - 9,1 %;

- «9» - 45,5 %.

- «10» - 27,3%.

Обираючи методи і форми провадження навчальної і наукової роботи, 90,1% науково-педагогічних працівників враховують думку здобувачів вищої освіти, а 9,1% - частково.

72,7% викладачів брали участь у програмах академічної мобільності і 27,3% - ні. У міжнародних наукових проєктах брали участь 45,5% респондентів і 54,5% - ні.

Під час змішаного/дистанційного навчання якість навчання залишилась на тому рівні, на якому була, так вважають 36,4% викладачів, 45,5% - думають, що знизилась і 2% - підвищилась.

Під час дистанційного навчання викладачі використовують такі програми/освітні платформи як Moodle, Google Meet, Zoom, Elearn,Classroom, Prometheus EdEra, Viber, Telegram.

Труднощі, які виникають у викладачів під час організації і реалізації змішаного/дистанційного навчання: технічні проблеми, поганий інтернет-зв’язок у викладачів чи здобувачів, велика витрата часу на підготовку тестів та заповнення е-журналу, підготовка великої кількості паперів у різних варіантах, застосування переважно фронтальної організації навчання.

72,7% респондентів повністю дотримуються принципів академічної доброчесності в процесі викладацької та наукової роботи і 27,3 % - переважно дотримуються. 45,5% викладачів вважають, що студенти університету переважно дотримуються принципів академічної доброчесності, 27,3% - що частково дотримуються, 18,2% - що повністю дотримуються, а 9,1% - що переважно не дотримуються.

100% опитуваних вважають, що сучасний ринок праці потребує фахівців, які навчаються за освітньою програмою «Педагогіка дозвілля».

На думку викладачів, необхідно додати у освітню програму «Педагогіка дозвілля» такі освітні компоненти/дисципліни: Родинне виховання, Основи тренерської діяльності, Технології едьютейнмент у педагогіці, дисципліну "Основи проєктної діяльності", Методики…, Основи андрагогіки, «Основи рекреації та анімації», тощо.

З освітньої програми «Педагогіка дозвілля», на думку респондентів, доцільно вилучити деякі загальні дисципліни, однотипні вибіркові, Педагогіка культурно-дозвіллєвої діяльності, Організація дозвіллєвих об’єднань, Педагогічна творчість тощо.

Серед зазначених рекомендацій щодо освітньої програми «Педагогіка дозвілля» були наступні: розширити освітні компоненти, що спрямовані розробку програми дозвілля населення усіх вікових категорій; упроваджувати ідеї івент-освіти, оптимізувати, об’єднати схожі дисципліни; залучення студентів до роботи в Міжнародних та Всеукраїнських проектах та основі анімаційно-волонтерської діяльності; реалізація полікультурного підходу у організації дозвілля з людьми різних вікових категорій; створення стейкхолдерами та базами практик умов для набуття практичних навичок організація дозвілля з дітьми, що потребують створення особливих освітніх потреб (інклюзія) засобами педагогіки дозвілля, культурно-освітніх заходів, педагогічно-рекреаційної діяльності, арт-педагогіки, музейної педагогіки тощо.

Звіт про проведення опитування роботодавців щодо якості ОП «Педагогіка дозвілля» (освітній рівень Бакалавр)

Центром моніторингу якості освіти було проведено опитування серед роботодавців по ОП «Педагогіка дозвілля». Загалом в опитуванні взяли участь 11 роботодавців (НПУ імені М. П. Драгоманова, Комунальний заклад «Білоцерківський гуманітарно-педагогічний фаховий коледж», туристичне агентство “Компанія-СВ-груп”, ГО “Європейські інновації для молоді”, ТОВ “Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу “Чайка”, Централізована бібліотечна система Деснянського району м. Києва).

Під час опитування роботодавців на запитання: «Чи має для Вас значення диплом якого закладу вищої освіти має фахівець, який претендує на роботу у Вашій організації?» отримали 63, 6% відповідей “так”, 36,4% - “ні”.

На питання “Чи є важливою для Вас форма навчання (денна, вечірня, заочна), за якою отримав вищу освіту фахівець, що претендує на роботу у Вашій організації?” 54,5% респондентів відповіли, що ні і 45,5% - так.

Для 63,6% опитуваних роботодавців має значення наявність у фахівця, який претендує на роботу у організації, сертифікатів про проходження додаткових професійних тренінгів, курсів або інших документів, що підтверджують його діяльність, спрямовану на професійний розвиток і для 36,4% - частково має значення.

100% респондентів оцінюють якість підготовки фахівців у НПУ як високу.
27,3% опитуваних зазначили, що потрібне було додаткове навчання випускників НПУ імені М.П. Драгоманова, і 72,7%, що ні.
100% роботодавців думають, що освітня програма “Педагогіка дозвілля” відповідає вимогам ринку праці.
100% респондентів вважають, що сучасний ринок праці потребує фахівців, які здобували ОПП “Педагогіка дозвілля”.
До ОПП “Педагогіка дозвілля”, на думку роботодавців, необхідно додати такі дисципліни як:
- «Управління анімаційно-рекреаційними проєктами»,
- «Сучасні анімаційно-рекреаційні технології»,
- «Методика організації культурно-освітньої дозвіллєвої діяльності»,
- «Методика організації дозвілля різних груп населення»,
- «Методика організації сімейного дозвілля»
- «PR-технології в культурно-освітній дозвіллєвій сфері»,
- «Сучасні культурно-дозвіллєві практики»,
- «Ігротехнології у сфері дозвілля та рекреації»,
- «Проектна та франчайзингова системи дозвілля»
- «Лідерологія»
- «Основи андрагогіки»
- «Основи педагогіки дозвілля»
- Вибіркову дисципліну “Методика організації сімейного дозвілля” потрібно перенести до основного блоку та розширити модулем щодо рекреації дітей з особливими освітніми потребами(інклюзія). Основну дисципліну ПП2.06 слід розширити злиттям з ПП2.12 “Організація дозвіллєвих об'єднань”, оскільки зміст цих дисциплін є тотожним. Вибіркова дисципліна ВВ1.1.05 “Передовий досвід культурного просвітництва” пропоную замінити на “Передовий педагогічний досвід культурно-освітньої діяльності та рекреації”.

72,7% опитуваних надали оцінку «10» ОП «Педагогіка дозвілля» (від 0 до 10 балів) та 27,3% - «9».
Рекомендації щодо освітньої програми «Педагогіка дозвілля»:
- Створити інтегровані освітні курси, зокрема на основі дисциплін ПП2.12 «Організація дозвіллєвих об’єднань» і ПП2.06 «Рекреалогія дозвілля» загальним обсягом 6 кредитів ЄКТС, ПП.1.04. «Педагогічна творчість» та ПП.2.08. «Педагогіка та психологія творчості».
- Є сенс розробити інтегровану навчальну дисципліну шляхом оптимізації таких двох: ПП1.05 “Методика організації культурно-дозвіллєвої діяльності” (6 кредитів) і ВВ1.1.03 “Методика організації дозвілля різних вікових груп населення” (6 кредитів), що дозволить досягти вищого рівня систематизації навчального матеріалу. Доцільним є розроблення спецкурсу на основі цієї інтегрованої навчальної дисципліни з методики організації культурно-дозвіллєвої діяльності та додавання до робочої програми виробничої(фахової) практики. Актуальною є дисципліна ПП2.13 “Управління анімаційно-рекреаційними проектами”, що підкреслює унікальність програми. Не було б зайвим розроблення другого спецкурсу на її основі для виробничої (фахової) практики на 4 курсі.
- Перевести дисципліну “Методика організації сімейного дозвілля” з блоку вибіркових дисциплін до обов'язкових компонентів ОП
- Залучати студентську молодь до організації волонтерських заходів у сфері дозвілля.
- Об’єднати деякі ОК, створити більш змістові інтегровані курси.
- Збільшити кількість годин на виробничу практику.
- Збільшити практику з відривом від навчання.
- Розширити використання ІКТ.

Результати опитування рекомендовано проаналізувати на засіданні Науково-методичної ради факультету спеціальної та інклюзивної освіти з метою врахування думки роботодавців.

Звіт про опитування здобувачів вищої освіти щодо якості ОП «Педагогіка дозвілля» (освітній рівень Бакалавр)

У І семестрі 2021-2022 навчального року було проведено опитування серед студентів, які навчаються на освітній програмі «Педагогіка дозвілля», щодо якості освітньої програми. У цілому в опитуванні взяв участь 21 респондент (чоловіча стать 9,5%, жіноча стать 90,5%) денної та заочної форм навчання.

Участь в опитуванні взяли здобувачі освіти бакалаврського рівня, які навчаються на першому (33,3%), другому (28,6%) та четвертому (38,1%) курсах денної (71,4%) та заочної (28,6%) форм навчання.
66,7% опитаних надають перевагу змішаній формі навчання, 28,6% - дистанційній і 4,8% - виключно аудиторній.
Досвід навчання на освітній програмі оцінено таким чином:
“10” - 33,3%;
“9” - 33,3%;
“8” - 19%;
“7” - 4,8%;
“5” - 9,5%;
“4” - 4,8%.
Для 90,5% система і критерії оцінювання дисциплін на освітній програмі були прозорими і об’єктивними, із застосуванням різних форм контролю, для 4,8% - незрозумілими, а 4,8% важко відповісти.
Задоволеність змістом навчальних дисциплін нормативної частини відповідно до навчального плану оцінили так:
“Так, повністю задоволений” - 13;
“Скоріше задоволений” - 6;
“Скоріше незадоволений” - 2.
Задоволеність змістом навчальних дисциплін варіативної частини відповідно до навчального плану оцінили так:
“Так, повністю задоволений” - 10;
“Скоріше задоволений” - 7;
“Зовсім не задоволений” - 1;
“Важко сказати” - 1.
Задоволеність змістом навчальних дисциплін науково-дослідної частини відповідно до навчального плану оцінили так:
“Так, повністю задоволений” - 10;
“Скоріше задоволений” - 7.
Якість змістового наповнення дисциплін освітньої програми оцінили так:
“10” - 12;
“9” - 7;
“6” - 1;
“5” - 1.
Якість методів викладання дисциплін освітньої програми оцінили так:
“10” - 9;
“9” - 9.
Якість міждисциплінарних елементів у викладанні дисциплін освітньої програми оцінили так:
“10” - 9;
“9” - 7;
“7” - 1;
“5” - 1.
Викладацький склад на освітній програмі оцінили так:
“10” - 14;
“9” - 3;
“8” - 2;
“7” - 1.
Якість методів навчання на освітній програмі оцінили так:
“10” - 10;
“9” - 8;
“8” - 2;
“7” - 1.

Якість використання викладачами мультимедійних презентацій у викладанні дисциплін освітньої програми оцінили так:
“10” - 12;
“9” - 5;
“8” - 4;
“4” - 1.
З процедурою вибору вибіркових навчальних дисциплін ознайомлені 92,5%, а 4,8% - ні. Вибирають дисципліни за власним вибором 81,5% опитаних, 14,3% - не вибирають, а 4,8% важко відповісти.
На думку 90,5% респондентів достатньо часу на вивчення навчальних дисциплін на освітній програмі, а на думку 9,5% - не достатньо.
Рівень інформаційної підтримки оцінили так:
“10” -15;
“9” - 2;
“8” - 3;
“2” - 1.
Рівень консультативної підтримки оцінили так:
“10” - 11;
“9” - 7;
“8” - 1;
“2” - 1.
Рівень соціальної підтримки оцінили так:
“10” - 9;
“9” - 3;
“8” - 6;
“7” - 1;
“2” - 1.
Серед форм студентської наукової роботи вважають найбільш ефективними:

• участь у студентському науковому гуртку - 85,7%
• участь у студентських науково-практичних конференціях - 71,4%
• підготовка публікацій у виданнях, у яких публікуються результати студентських наукових робіт - 38,1%
• участь у Всеукраїнських конкурсах на кращі наукові роботи студентів - 19%
• участь у факультетських студентських наукових олімпіадах - 19%
• підготовка публікацій у фахових виданнях України - 14,3%
• участь у Студентському науковому товаристві імені Григорія Волинки - 9,5%
• участь у Всеукраїнських студентських наукових олімпіадах - 9,5%

76,2% опитаних задоволені проведенням практик, 9,5% - скоріше задоволені, ніж ні, 15,4% - скоріше незадоволені, 4,8% - незадоволені, 4,8% було важко відповісти, у 4,8% ще було мало практики. Потребам практики навчальні дисципліни відповідають повністю на думку 71,4%, скоріше відповідають, ніж ні - на думку 23,8%, скоріше не відповідають - 4,8%.
Освітнє середовище, матеріально-технічне забезпечення на освітній програмі задовольняє 66,7% респондентів, 28,6% - швидше задовольняє, ніж ні, 4,8% - не задовольняє.
Можливість індивідуальної освітньої траєкторії на освітній програмі реалізована повністю, на думку 71,4%, швидше реалізована, ніж ні - 19%, швидше не реалізована - 4,8%, важко відповісти - 4,8%.
За кордоном навчались 4,8%, а 95,2% - не мали такого досвіду. З програмами академічної мобільності в Університеті ознайомлені 81% респондентів, а 19% - ні. 50% респондентів брали участь у програмах академічної мобільності, а 50% - ні..
Підтримку університету щодо академічної мобільності оцінили так:
“10” - 33,3;
“9” - 19;
“8” - 28,6;
“7” - 4,8;
“6” - 4,8;
“5” - 9,5.

З процедурою повторного проходження контрольних заходів ознайомлені 85%, а 15% - не ознайомлені. З процедурою оскарження контрольних заходів ознайомлені 85,7%, а 14,3% - ні.
Про академічну доброчесність респонденти дізналися від викладачів під час занять - 90,5%, під час вивчення спеціальної дисципліни присвяченої питанням академічної доброчесності - 9,5%. З принципами академічної доброчесності ознайомлені 90,5%, а 9,5% - ні. 100% не порушують принципів академічної доброчесності.
Якщо відчувають труднощі з навчанням чи життям у гуртожитку, то хотіли б отримувати консультації психолога 20%, 45% - не хотіли б, а 35% - важко відповісти.
Отримують допомогу у вирішенні поточних проблем з боку співробітників деканату 15, не отримують - 1, частково - 5. З боку працівників бібліотеки отримують допомогу 5, не отримують - 4, частково - 1. З боку викладачів отримують допомогу 18, не отримують - 1, частково - 1.
Семінари, тренінги, лекції тощо представники роботодавців проводять у 95% респондентів, у 4,8% - не проводили, у 4,8% - робили поробку і ще будемо.
На думку 85,7% респондентів, для подальшої роботи здобутих компетенцій під час навчання в Університеті достатньо, на думку 14,3% - швидше достатньо, ніж ні.
47,6% опитаних поєднують навчання з роботою за спеціальністю, 4,8% - працюють, але робота не пов’язана з навчальною спеціальністю, а 47,6% - не працюють.
У 81% респондентів виправдались очікування від фахової підготовки, які були при вступі до бакалаврату, у 4,8% - не виправдались, у 14,3% - частково.
76,2% респондентів планують у майбутньому працювати у сфері відповідно до обраного освітнього ступеня бакалавра, 14,3% - швидше планують, ніж ні, 4,8% - швидше не планують і 4,8% важко відповісти.
100% особисто не стикалися з фактами корупції на освітній програмі під час навчання в університеті.
95% опитаних знають, куди можна звернутися у випадку виникнення конфліктних ситуацій (зокрема пов'язаних з корупцією, дискримінацією, сексуальними домаганнями), а 5% - ні.
Серед покращень, які доцільно внести в компоненти освітньої програми для її покращення названо: включити в освітні курси: «Управління анімаційно-рекреаційними проєктами», «Сучасні анімаційно-рекреаційні технології», «Методика організації культурно-освітньої дозвіллєвої діяльності», «Методика організації дозвілля різних груп населення», «Методика організації сімейного дозвілля», «Методика організації сімейного дозвілля та проблеми інклюзивної рекреації», «Сучасні анімаційно-рекреаційні технології», «Методична робота та основи педагогічного консультування», «Основи професійного самовдосконалення». Тематичні лекції з проблем міжнародного співробітництва в організації дозвіллєвої сфери, додати аналіз закордонного досвіду різновікового підходу в івент-освіті, збільшення інформаційної віддачі від куратора та методиста, створити інтегровані освітні курси, зокрема на основі дисциплін ПП2.12 «Організація дозвіллєвих об’єднань» і ПП2.06 «Рекреалогія дозвілля» тощо.
Побажаннями щодо вдосконалення організації освітнього процесу в Університеті є: щоб була можливість запросити на практику провідних майстрів дозвілля, щоб деканат та студентське самоврядування залучало студентів до анімаційних заходів в Університеті. Давало можливість бути ведучими, приймати участь у волонерських заходах, стимулювало навчання через «кубок декана», студенти брали участь у різноманітних конкурсах, щоб друкували вірші юних поетів та ін. Була можливість запросити на практику провідних майстрів дозвілля можете вибрати кого Ви хочете запросити на майстер-клас, більше сучасних засобів навчання використовувати, залучення студентів до волонтерства, була можливість запросити на практику провідних майстрів дозвілля: Олену Кириченко, Едема Хайрлаєва, Анастасію Зюркалову, організація освітнього процесу на належному рівні.